Внутрішньопечінковий холестаз

Що таке внутрішньопечінковий холестаз?

Внутрішньопечінковий холестаз – це патологічний стан, при якому порушується утворення або відтік жовчі з гепатоцитів (клітин печінки) у дрібні жовчні протоки. У результаті жовчні кислоти та пігменти накопичуються в печінці та крові, що призводить до пошкодження клітин, жовтяниці, свербежу та дефіциту жиророзчинних вітамінів.

Він може мати різне походження:

  • спадкове (як у PFIC – прогресуючому сімейному внутрішньопечінковому холестазі);
  • гормональне (наприклад, внутрішньопечінковий холестаз вагітних);
  • токсичне або медикаментозне (побічна дія ліків, алкоголю, хімічних речовин);
  • супутнє при інших хворобах (вірусні гепатити, аутоімунні хвороби печінки, метаболічні порушення).

Часті питання

1. Які ознаки внутрішньопечінкового холестазу?
  • інтенсивний свербіж шкіри (особливо вночі);
  • жовтяниця (пожовтіння шкіри та слизових);
  •  темна сеча, світлий кал;
  • втома, слабкість;
  • при хронічному перебігу – затримка росту, остеопороз, кровоточивість (через дефіцит вітаміну K).

Це залежить від форми:

  • при PFIC – так, аутосомно-рецесивне успадкування;
  • при холестазі вагітних – генетична схильність у поєднанні з гормональними змінами;
  • при медикаментозному чи вторинному холестазі – спадковість ролі не відіграє.
  • усунення причини (відміна ліків, лікування інфекції, контроль вагітності);
  • урсодезоксихолева кислота (покращує відтік жовчі);
  • препарати для зменшення свербежу (холестирамін, рифампіцин, сучасні IBAT-інгібітори);
  • підтримуюча терапія: жиророзчинні вітаміни (A, D, E, K), висококалорійна дієта;
  • у тяжких випадках – трансплантація печінки.
  • У легких випадках (наприклад, холестаз вагітних) стан повністю зникає після пологів і не шкодить матері.
  • У тяжких спадкових формах (PFIC, інші генетичні дефекти) можливий прогрес до цирозу та печінкової недостатності.
  • Довготривале існування холестазу підвищує ризик ураження печінки та нестачі вітамінів.
  • клінічна картина (свербіж, жовтяниця, зміна кольору калу/сечі);
  • аналізи крові (білірубін, лужна фосфатаза, ГГТП, жовчні кислоти);
  • УЗД печінки та жовчних шляхів (для виключення механічних причин);
  • за потреби – біопсія печінки;
  • генетичне тестування при підозрі на спадковий холестаз.
  • Печінка: холестаз, фіброз, цироз;
  • Кістки: остеопороз через дефіцит вітаміну D;
  • Кровоносна система: кровоточивість (дефіцит вітаміну K);
  • Нервова система та розвиток: затримка росту й розвитку при тяжких формах;
  • Плід при вагітності: ризик передчасних пологів чи ускладнень.

Радикального лікування немає. У разі медикаментозного чи вагітного холестазу усунення причини призводить до повного зникнення симптомів. У спадкових формах єдиним радикальним методом залишається трансплантація печінки.

Рекомендації батькам:

  • Уважно стежте за проявами свербежу, жовтяниці, зміною кольору калу й сечі.
  • Дотримуйтеся дієти з обмеженням жирної їжі, додавайте вітаміни за призначенням лікаря.
  • Регулярно робіть аналізи крові та обстеження печінки.
  • Не давайте дитині ліків без консультації лікаря, особливо тих, що можуть шкодити печінці.
  • Пам’ятайте: при правильному спостереженні та лікуванні симптоми можна контролювати, а якість життя дитини зберігати.