Гемохроматоз неонатальний

Що таке гемохроматоз неонатальний?

Гемохроматоз неонатальний (ГН) – це рідкісне, але надзвичайно тяжке захворювання новонароджених, при якому відбувається масивне відкладення заліза в печінці та інших органах ще під час внутрішньоутробного розвитку. Це призводить до важкого ураження печінки, яке може проявитися вже при народженні.
На відміну від класичного (дорослого) гемохроматозу, ГН не є метаболічним дефектом заліза, а найчастіше пов’язаний із імунологічним механізмом – материнські антитіла атакують печінку плода, що викликає її масивне ушкодження і відкладення заліза.
Без лікування захворювання майже завжди призводить до смерті новонародженого від печінкової недостатності.

Часті питання

1. Які ознаки гемохроматозу неонатального?

Зазвичай проявляється вже в перші дні життя:

  • тяжка жовтяниця;
  • печінкова недостатність (кровоточивість, гіпоглікемія, набряки, асцит);
  • низька вага при народженні;
  • набряки плода (гідропс);
  • ураження інших органів – серця, підшлункової залози, щитовидної залози, тимусу.

Ні. На відміну від дорослого гемохроматозу, неонатальна форма не є генетично спадковою. Вважається, що основним механізмом є алоімунна реакція матері проти плода (подібна до резус-конфлікту). Це означає, що ризик повторення у наступних вагітностях дуже високий.

Пренатально (ще під час вагітності):

введення внутрішньовенного імуноглобуліну матері, що може запобігти ушкодженню печінки плода.

 

Після народження:

  • інтенсивна терапія печінкової недостатності (плазмаферез, трансфузії, антиоксиданти);
  • у більшості випадків єдиним шансом на виживання є трансплантація печінки у перші місяці життя.

Це одне з найбільш загрозливих для життя уражень печінки у новонароджених. Без лікування смертність сягає майже 100%. Своєчасне введення імуноглобуліну під час вагітності та трансплантація печінки після народження дають шанс на виживання.

  • клінічна картина у новонародженого з печінковою недостатністю;
  • аналізи крові (високий феритин, трансферинове насичення, низькі печінкові функціональні показники);
  • МРТ – виявлення відкладення заліза в печінці та інших органах;
  • біопсія слизової губи чи інших тканин може підтвердити відкладення заліза;
  • діагноз ретроспективно підтверджується також після обстеження плода/плаценти.
  • Печінка: масивне відкладення заліза, фіброз, цироз, печінкова недостатність;
  • Серце: кардіоміопатія;
  • Ендокринні органи: підшлункова (цукровий діабет), щитовидна залоза, наднирники;
  • Інші органи: нирки, тимус.

На сьогодні єдиним радикальним методом лікування є трансплантація печінки. Однак профілактика у наступних вагітностях (введення матері імуноглобуліну під час вагітності) значно знижує ризик повторення хвороби.

Рекомендації батькам:

  • Якщо у сім’ї вже була дитина з діагнозом гемохроматоз неонатальний, обов’язково повідомте про це акушера-гінеколога при наступній вагітності.
  • Пренатальна профілактика імуноглобуліном може врятувати життя наступній дитині.
  • У випадку народження дитини з симптомами печінкової недостатності необхідно негайно звернутися у спеціалізований центр трансплантації печінки.
  • Своєчасне лікування значно підвищує шанси на виживання.